“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев’ятидесяти й дев’яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?
А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє” (Біблія, Луки 15:4-5)
Пастир овечки загублені знає,
Їх по любові завзято шукає.
“Вернися, довкола ворожі поля,
Приманливо сяють лиш тільки здаля”.
Іде поміж гори, поля та ліси:
“Від вовка, овечко, до Мене спіши!”
Невже було мало овечці трави?
Вона спокусилась величчям лози.
Поруч немає ні Пастиря й друзів,
Згадує дні на зеленому лузі.
Сумління тривожне і серце болить,
Не знає в печалі що можна змінить.
Аж чує хтось кличе. “Невже це мій Пан?
О, Пастирю добрий, мене Ти шукав?!
Тепер знову приймеш в отару Свою?
Я б дуже хотіла! Прости, я прошу.
Невже?! Я не чую слова карання!”
На руки узяв вівцю без вагання.
За мить — у родині, великій сім’ї,
Радіє, бо Пастир простив їй гріхи.
Заблудлі овечки, Той Пастир — Христос!
На що спокусившись блукати прийшлось?
Є Божа кошара, а є сатани.
“Заблудла овечко, де ти?! Де є ти?”
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Древо познания добра и зла - Mаргарита Тюнеш \"Блаженны те, которые омыли одежды свои, чтобы иметь им право на древо жизни и войти в город воротами.
А вне - псы и чародеи, и любодеи, и убийцы, и идолослужители, и всякий любящий и делающий неправду\". (Откр.22:14)
Блаженны те, которые соблюдают заповеди Его, ибо они имеют право войти в град Божий - .в греческом - \"хой пойоунтес тас ентолас\";
Те, которые омыли свои одежды, имеют право войти в град Божий - в греческом - \"хой плунонтес тас столас\"
Эти две фразы очень похожи между собой. В те времена все манускрипты писались без интервала между словами. Потому закралась ошибка.
