Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 1940 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Да утешит всех скорбящих Господь. Наденька, ты поймешь меня. Вот уже несколько месяцев болеет Клава. Я была очень благодарна Богу, когда Он "подарил" мне сестру. А сейчас она тает день ото дня при этом испытывая сильные боли. Церковь и родные молятся, но многие соглашаются, что мы не знаем воли Божьей. Ей иногда уже даже помолиться трудно. Как я понимаю сейчас друзей Иова, которые увидев его страдания молчали несколько дней. Боже, облегчи её страдания! Я ощущаю сиротство, ведь она так хорошо меня понимала и мы могли говорить часами. Господи, прости нас! Комментарий автора: Да,сестричка Валя, я вас понимаю. И очень сочувствую...Настоящие подруги - это редкость, а тем более сестра во Христе, в Одном Духе. Да поможет вам Господь! И если в Его планах забрать Клаву, пусть Его милость и любовь приготовят ее и помогут перейти в Его объятия. Только Бог знает, что для души лучше : остаться или перейти...Наша сестричка (о которой стих) так мучилась, что не передать. Так что могу честно сказать, что радуюсь, что уже у нее ничего не болит, она у Отца.
Васильева Валентина
2015-02-08 19:06:04
Наденька, ещё одна сестричка ушла к Богу. Вчера 7 февраля Небо приняло ещё одну верную душу. Уже и у Клавочки ничего не болит, только её родным очень тяжело без жены, мамочки и бабушки. Завтра похороны в 12 часов... Как странно говорить о ней в прошедшем времени - была. Господи, умножь в нас веру! Комментарий автора: Да, Валюша, вот это нас и радовало, когда мы узнали о смерти нашей сестрички, что уже ничего нашу дорогую Егоровну не болит. Примите мои искренние соболезнования по утрате вашей подруги...Обнимаю вас от всего сердца! Да утешит вас Господь! Мы ведь с ними когда-то встретимся.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
Крик души : Молитва сораспятых Христу - Николай Погребняк Быть сораспятым Христу – это значит висеть рядом со Христом, но не на Его кресте, а на другом – на том, где висел разбойник. Это значит быть распятым на кресте вместе с тем разбойником, который признал, что его предали смерти справедливо, по его делам.